Zizi писал(а):Cap, хоть чуть-чуть напишите, пожалуйста! Хоть пару строчек стихов, чтобы оценить и звучание языка, и его образность, и сходство и различие с русским и украинским.
Что ж, извольте...
***
Толькі ў сэрцы трывожным пачую
За Краіну радзімую жах,
Ўспомню Вострую Браму святую
І ваякаў на грозных канях.
Ў белай пене праносяцца коні,
Рвуцца, мкнуцца і цяжка хрыпяць:
Старадаўняй Літоўскай Пагоні
Не разбіць, не спыніць, не стрымаць.
У бязмерную даль вы ляціце,
А за вамі, прад вамі - гады.
Вы за кім у пагоню спяшыце?
Дзе шляхі вашы йдуць і куды?
Мо яны, Беларусь, панясліся
За Тваімі дзяцьмі уздагон,
Што забылі Цябе, адракліся,
Прадалі і аддалі ў палон?
Бійце ў сэрцы іх, - бійце мячамі,
Не давайце чужынцамі быць!
Хай пачуюць, як сэрца начамі
Аб радзімай старонцы баліць...
Маці родная, Маці-Краіна,
Не усцішыцца гэтакі боль!..
Ты прабач, Ты прымі свайго сына,
За Цябе яму ўмерці дазволь.
Ўсё лятуць і лятуць тыя коні,
Срэбнай збруяй далёка грымяць...
Старадаўняй Літоўскай Пагоні
Не разбіць, не спыніць, не стрымаць.
___________________________________
Максiм Багдановiч
***
Только сердцем тревожным почую
За Родимую Сторону страх -
Вспомню Острую Браму святую
И вояк на свирепых конях.
В пене белой проносятся кони,
Рвутся, мечутся, тяжко хрипя:
Стародавней Литовской Погоне
Не устать и не пасть никогда.
Вы в безмерные дали летите,
А за вами, пред вами - лета...
Вы за кем же в погоню спешите?
Где проходит ваш путь и куда?
Иль они, Беларусь, за Твоими,
Сыновьями за теми вдогон
Что продали Тебя и забыли
Отреклись и отдали в полон?
Бейте в сердце, колите мечами!
Чтоб не алкали чуждых молитв!
Пусть узнают, как сердце ночами
О родимой сторонке болит...
Мама милая, Мати-Родима,
Боль такую невмочь мне терпеть!
Ты прости и прими мя как сына,
Что готов за Тебя умереть.
Всё летят, всё летят эти кони,
Сребром сбруи из далей гремя...
Стародавней Литовской Погоне
Не устать и не пасть никогда.
***
Перевод на русский мой.